Втратив ногу на війні, але повернувся у стрій і на футбольне поле: історія бійця з «Бартки»

Торік Василь служив стрільцем зведеної стрілецької бригади Повітряних Сил. Поранення отримав під час повернення з бойового завдання в Курській області.

«Бойове завдання виконали, побратими закріпилися на позиції. Це мало бути звичайне повернення. Я йшов разом з іншими, думав, що найважче вже позаду. Але за кілька секунд усе змінилося. Наступив на міну «Пелюстка». Пролунав вибух. Спочатку навіть не зрозумів, що сталося. Спробував підвестися — і тоді побачив, що лівої стопи більше немає», — згадує військовий.

Побратим майже одразу наклав йому турнікет. Евакуювати пораненого не могли до ранку: район постійно обстрілювали, над позиціями кружляли ворожі дрони. Усю ніч Василь провів у невеликому рові в лісосмузі.

«Тоді не думав про ногу. Треба було просто вижити й дочекатися своїх. Лише вранці хлопці змогли розпочати евакуацію», — каже він.

У шпиталі в Сумах з'ясувалося, що ногу довелося ампутувати вище коліна. Далі були операції та майже пів року реабілітації, щоб заново навчитися ходити з протезом.

«Спочатку все незвично. Треба заново вчитися тримати рівновагу, ходити, звикати до протеза», — розповідає Василь.

Після відновлення він повернувся до своєї довоєнної роботи у 114 бригаді тактичної авіації — готує авіаційні ракети Р-27 і Р-73. А ще вирішив не полишати футбол, яким захоплювався до служби.

«Моєю перевагою в команді була сильна ліва нога. Я втратив її в бою. Але вирішив повернутися у футбол», — пояснює боєць.

Нині Василь грає правого півзахисника за івано-франківську «Бартку». Цього сезону команда пройшла Першу лігу й виборола чемпіонство України з ампфутболу.