Прикордонник із Мукачева Дмитро та вівчарка Фаєр: служба, яка почалася після поранення

Дмитро на службі з 2014 року. Він пройшов бойові дії на сході України під час АТО та ООС, а повномасштабне вторгнення зустрів на Луганщині. Після кількох ротацій і поранення військовослужбовець перевівся до Мукачівського прикордонного загону.

Стара травма ноги заважала йому служити у звичному режимі, тож Дмитру запропонували спробувати себе в кінології. Досвід спілкування із собаками в нього вже був, тому він погодився. П'ять місяців навчався у Кінологічному навчальному центрі Державної прикордонної служби, а далі почав службу в одному з кінологічних підрозділів загону.

Фаєра Дмитро вибрав серед кількох собак — тоді вівчарці було дев'ять місяців. Нині їй три роки. Разом вони тренують слухняність, відпрацьовують огляд речей і транспортних засобів та пошук наркотичних речовин. Також беруть участь у показових виступах, зокрема під час зустрічей із дітьми.

За словами Дмитра, у роботі кінолога важливі не лише команди, а й взаєморозуміння із собакою. Фізичне покарання, вважає він, не допомагає побудувати контакт із твариною, натомість він використовує гру, похвалу, ласощі та увагу.

Тренування тривають і під час звичайних прогулянок: вони бігають, граються та відпрацьовують команди. Вдома ж Фаєр не виконує службових завдань — бігає подвір'ям, купається та грається з іграшками. Поки Дмитро на службі, за собакою доглядають його дружина та донька. У родині також живе кішка Пепа, яка, за словами прикордонника, теж знайшла спільну мову з собакою.

Дмитро каже, що спочатку прийшов у кінологію через обставини, але згодом зрозумів, що йому подобається ця робота. Він не виключає, що після завершення служби продовжить займатися кінологією вже у цивільній справі.