Львів прощається з трьома захисниками: Віталієм Бехарським, Андрієм Сідляром і Романом Мигалем

Об 11:30 на площі Ринок відбудеться загальноміська церемонія прощання з воїнами. Поховають Віталія Бехарського та Андрія Сідляра на Личаківському кладовищі, на полі почесних поховань №87 (вул. Пасічна). Романа Мигаля поховають на кладовищі у Сокільниках.

Віталій Бехарський народився 13 червня 1975 року, був львів'янином. Навчався у ліцеї «Сихівський», згодом у Львівському фаховому коледжі харчових технологій та бізнесу, здобув вищу освіту у «Львівській політехніці», закінчив військову кафедру. Працював у сфері торгівлі, мав власну справу. Рідні згадують його як добру, щиру, відповідальну й турботливу людину, яка завжди приходила на допомогу. Захоплювався футболом і нумізматикою. У 2024 році став на захист Батьківщини, боронив Донецький напрямок у складі 155-ї окремої механізованої бригади імені Анни Київської. У нього залишилися батьки, двоє синів, дружина та родина.

Андрій Сідляр народився 31 липня 1971 року в селі Побужани на Львівщині. Навчався у школі №72 у Львові, здобув професію столяра із виготовлення художніх меблів. Проходив строкову службу. Працював водієм у 30-й державній пожежно-рятувальній частині, згодом — заступником завідувача господарства у Львівському медичному фаховому коледжі «Монада», а пізніше — різноробочим при парафії Всіх Святих Українського Народу УГКЦ. Рідні кажуть, що він був творчою, відкритою та різнобічно обдарованою людиною, мав хист до малювання, любив природу, риболовлю та велосипед. Із початком повномасштабного вторгнення боронив Донецький напрямок у складі 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс». Нагороджений медаллю «Ветеран війни». У нього залишилися дружина, донька, син та родина. Прощання з Андрієм Сідляром розпочнеться о 09:30 у храмі Всіх Святих Українського Народу на вул. С. Петлюри, 32.

Роман Мигаль народився 16 вересня 1978 року в селі Сокільники на Львівщині. Навчався у школі №32 у Львові, згодом — у Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Служив у підрозділах Повітряних Сил ЗСУ, згодом — у Західному територіальному управлінні Військової служби правопорядку. Із 2014 року боронив Україну на Донецькому, Луганському та Південно-Слобожанському напрямках у складі 3-го спеціального відділу Військової служби правопорядку. Нагороджений відзнакою «За участь в антитерористичній операції», почесною відзнакою «Хрест — Завжди вірний», медаллю «Ветеран служби» та відзнакою «За службу державі». Рідні згадують його як добру, турботливу, оптимістичну й товариську людину. У нього залишилися батьки, сестра, дружина, дві доньки та родина.