П'ять найдавніших міст Хмельниччини: від Полонного до Дунаївців

Найдавніше з них — Полонне. Його історію ведуть від 996 року, коли за князя Володимира Великого місто увійшло до володінь Десятинної церкви. Археологи підтвердили, що тут існувало укріплене городище X–XIII століть площею близько 8,2 гектара, природно захищене водами Хомори. У 1169 році Полонне пережило напад половців — Лаврентіївський літопис згадує його як укріплений населений пункт, який ворогові не вдалося захопити.

Друге за давністю — Городок. Перша писемна згадка про нього датується 1362 роком, коли литовські князі встановили контроль над Поділлям після перемоги над татарами біля Синіх Вод. У різні часи місто називалося Бедрихів Городок, Грудек та Новодвір.

Кам'янець-Подільський відомий далеко за межами регіону. Саме 1374 роком датована грамота, яка стала першим кроком до запровадження в місті магдебурзького права. За свою історію місто побувало під владою різних держав, і кожна залишила по собі храми, фортифікації та архітектуру. Головна перлина — Кам'янець-Подільська фортеця та Старе місто.

Ізяслав, який у минулому називався Заславом, уперше письмово згадується 18 грудня 1390 року — у правовому акті, яким підтверджувалося володіння містом князя Федора Острозького. Місто утворилося зі Старого та Нового Заслава і тривалий час було пов'язане з князівськими родами Острозьких, Заславських та Сангушків.

Замикає п'ятірку Дунаївці. Перша письмова згадка про них датується 1403 роком: тоді поселення вже налічувало 72 господарства, а в документах фігурувало як Дунайгород. У 1592 році Дунаївці отримали магдебурзьке право, згодом тут активно розвивалися ремесла й торгівля. Цікаво, що назва міста не пов'язана з річкою Дунай — існує щонайменше три версії її походження. За однією, давній корінь «дунай» означав «вода» або «річка», і назву могли дати через місцеві водойми та Тернаву. Інша версія виводить її від прізвища Дунай, яке могли мати учасники дунайських походів. Ще одне припущення — поселення назвали переселенці на честь Дунаєва чи Дунаївки, звідки вони могли прибути.

Усі ці міста й сьогодні зберігають старовинні фортеці, храми та палаци — тож історію Хмельниччини можна побачити на власні очі, просто прогулявшись їхніми вулицями.