Солошине: село на Полтавщині, де народився автор «Роксолани»

Павло Загребельний, автор культової «Роксолани», народився 25 серпня 1924 року в селі Солошине на Полтавщині. Нині це невеликий населений пункт із 836 мешканцями, розташований серед придніпровських степів неподалік Кам'янського водосховища.

Сам письменник згадував Солошине як величезне село, що тягнулося вздовж Дніпра приблизно на 15 кілометрів. За його словами, там мешкало близько десяти тисяч людей. Село стояло на межі земель Війська Запорізького та царської імперії, тому сюди з'їжджалися люди з різних країв. Історія Солошиного налічує понад три століття — за архівними даними, його заснували наприкінці XVII століття. За переказами, назву село отримало від козака Солохи, який нібито й започаткував це поселення.

Життя Загребельного було непростим. У 1941-му, одразу після школи, він пішов на фронт. Служив артилеристом, двічі був тяжко поранений, а після другого поранення потрапив у полон. Три роки провів у нацистських таборах, згодом описав цей досвід у повісті «Дума про Невмирущого».

Після війни Загребельний закінчив філологічний факультет Дніпропетровського університету, майже 15 років працював журналістом, а в 1961–1963 роках очолював «Літературну газету», яку перейменував на «Літературну Україну». На її шпальтах він підтримував молодих авторів — Івана Драча, Ліну Костенко, Василя Симоненка та інших шістдесятників.

Особливе місце в доробку письменника посіли історичні романи. Після «Дива» (1968) з'явилася ціла серія творів про маловідомі сторінки української історії. Найбільшим бестселером стала «Роксолана». Загалом Загребельний написав 22 романи та 5 повістей, які переклали 23 мовами світу.

Якщо ви опинитеся на Полтавщині, варто заїхати й до інших місць. Серед природних локацій — регіональний ландшафтний парк «Нижньоворсклянський» у Кобеляцькому районі площею 23 200 гектарів. Тут росте 901 вид вищих судинних рослин, зокрема рідкісні, занесені до Європейського червоного списку та Червоної книги України. Також зафіксовано 220 видів наземних хребетних тварин: 170 видів птахів, 42 види ссавців, а також земноводних і плазунів.

Ще одна цікава точка — дендрологічний парк «Криворудський» у селі Крива Руда. Його площа — 12 гектарів, статус загальнодержавного він має з 2016 року. У колекції понад 300 видів, серед яких є рідкісні та екзотичні дерева й кущі. Територію розділили на 11 секторів із тематичними куточками, тут прокладений туристичний маршрут, а рекреаційний центр організовує екскурсії та фестивалі.

На півдні області розташований і Устимівський дендропарк, заснований 1893 року землевласником Устимовичем. Нині тут налічується 476 видів, різновидів і форм рослин, а загальна кількість дерев та чагарників перевищує 12 тисяч. Окрім збереження рослин, парк є центром науково-просвітницької роботи.

Полтавщина має що показати: від місць, пов'язаних із відомими іменами, до природних куточків, куди варто заїхати дорогою.