І
Історія ПолтавщиниМинуле і сьогодення краю
Знайти

Волинський кінолог втратив напарника Таміра після восьми років служби

·360 слівредакція
Волинський кінолог втратив напарника Таміра після восьми років служби

Прикордонник Іван Срібний із Волині майже вісім років служив разом зі службовим псом Таміром. Нині Тамір помер після тяжкої хвороби, а сам Іван проходить реабілітацію.

Історія прикордонника Івана Срібного та його чотирилапого напарника Таміра — про те, як довіра між людиною і собакою допомагає на службі. Про це розповіли на сторінці 6-го прикордонного Волинського загону.

Іван прийшов на службу у 2019 році, коли йому було 19. Тоді він навчався на ветеринара і вирішив спробувати себе в кінології. Після підготовки та практики у Волинському прикордонному загоні він почав службу, де й познайомився з Таміром — шестимісячною вівчаркою, яка спершу лякалася гучних звуків, транспорту й незнайомих людей.

«Перші три місяці ми працювали над простими командами та довірою. Лише потім перейшли до складніших завдань. За сім-вісім місяців Тамір став одним із найкращих службових собак підрозділу», — згадує Іван.

Разом вони виходили в патрулі та реагували на спроби порушення кордону. Під час одного з нічних патрулювань Тамір раптом насторожився — на вказаному ним місці Іван знайшов сховані човен і велику партію тютюнових виробів. Пес міг узяти слід навіть через 16–20 годин.

У 2021 році Іван із Таміром пройшли Хрещатиком під час параду до Дня Незалежності України. Згодом кінолог переміг на змаганнях свого загону і представляв підрозділ на чемпіонаті Західного регіонального управління ДПСУ.

Після початку повномасштабного вторгнення Іван просив направлення на схід. Його досвід був потрібен у підрозділі, тож він продовжив службу на кордоні — зокрема два місяці виконував завдання на ділянці кордону з Білоруссю.

Згодом далася взнаки давня травма коліна. Приблизно в той самий час Іван пережив важку втрату: після тяжкої хвороби помер Тамір. Разом вони прослужили майже вісім років.

Зараз прикордонник проходить реабілітацію у відомчому санаторії ДПСУ. Там поруч із ним щодня з'являється новий чотирилапий приятель — місцевий пес на ім'я Вовк.

«Попереду ще тривале відновлення. Але найбільше хочу повернутися до побратимів і продовжити службу», — говорить Іван.

Читайте також