Конституція Пилипа Орлика заговорила сучасною мовою: запущено цифровий проєкт

У мережі з'явився спеціальний сайт, присвячений Конституції Пилипа Орлика. Проєкт запустили з нагоди 35-ї річниці проголошення незалежності України та 30-річчя ухвалення чинної Конституції.

Оригінальний текст документа, написаний понад 300 років тому, складний для сприйняття сучасним читачем через застарілу мову та історичні особливості. Тому на новій платформі Конституцію переклали сучасною українською, щоб зміст став зрозумілим людям без спеціальної історичної підготовки.

Окремо автори попрацювали над постаттю гетьмана: на сайті можна побачити цифровий образ Пилипа Орлика, створений з використанням штучного інтелекту.

У проєкті Конституцію пропонують розглядати не лише як історичну пам'ятку, а й як документ, що порушує актуальні й сьогодні питання: відповідальність влади, обмеження її повноважень, захист свободи та підзвітність державних інституцій. Ідеї документа пояснюють через сучасні поняття та проблеми державного управління.

«Мені, як історику, не менш втішно, що проєкт удоступнює головні ідеї та цінності цього документу не як сухої історичної пам'ятки, а перекладає його мовою сучасних понять і сенсів, близьких та зрозумілих кожному, хто почуває себе українцем», — зазначає один з авторів проєкту.

Запуск цього сайту має стати лише першим кроком. У планах — створення ширшої цифрової платформи Respublica Ruthenica, присвяченої українській політичній історії XVII–XVIII століть. Туди планують додавати нові документи, історії, цифрові екскурсії та відеоматеріали, показуючи європейський контекст тих подій.

«Сьогодні найкращий результат, на мій погляд, народжується саме у співпраці історичної науки, професійного мистецтва та новітніх технологій. Проєкт, присвячений Конституції Пилипа Орлика, на мою думку, є вдалим прикладом такого поєднання. Він не лише популяризує надзвичайно важливу сторінку української історії, а й показує, наскільки сучасно сьогодні можуть звучати ідеї, сформульовані українськими державними діячами ще на початку XVIII століття», — додає він.