11 років у сільській школі, тепер — майор ЗСУ: історія «Вчителя» з Миколаївщини

Юрій із Миколаївщини понад десять років викладав історію у сільській школі, а у 2021 році залишив учительську роботу й підписав контракт із ЗСУ. Сьогодні він майор із позивним «Вчитель».
У 2005 році Юрій вступив на історичний факультет Миколаївського державного університету імені Василя Сухомлинського. У 2006–2008 роках паралельно навчався на військовій кафедрі за спеціальністю командира аеромобільного взводу.
Після випуску у 2010 році за розподілом почав працювати у Ганнівській школі тодішнього Братського району. Там створив сім'ю, а загалом учителював 11 років.
Від 2014 року, після початку російської агресії, чоловіка регулярно залучали до військових зборів і перепідготовки. У 2021 році він вирішив залишити школу та перейти на військову службу. У жовтні того ж року підписав контракт і обрав 40-ву окрему артилерійську бригаду імені Великого князя Вітовта. За кілька місяців підрозділ перебував на Харківщині, де й зустрів початок повномасштабного вторгнення.
«Підйом!» Чуємо вибухи, і командир нашого дивізіону оголошує, що почалася війна, що наш сусід на нас напав», — згадує Юрій.
У перші місяці великої війни він обіймав посаду заступника командира з морально-психологічного забезпечення. Багато його роботи було пов'язано зі спілкуванням із військовослужбовцями, серед яких було чимало молодих бійців із Миколаївщини.
За словами Юрія, шкільний досвід став у пригоді вже у війську. За віком деякі побратими могли бути його колишніми учнями, тож спільну мову знайти було легше.
«Мені з ними було легше, тому що я підійшов до цього як учитель. Скажу так: хлопці були для мене як учні, і мені було легше з ними спілкуватися», — розповідає він.
Під час служби він продовжив розповідати про історію України — формування державності, козацьку добу та історичних постатей. Окремою темою став Великий князь Вітовт, ім'я якого носить бригада. Такі розмови точилися й між бойовими завданнями — іноді просто біля багаття.
«Ми вже говорили не як учитель і учні, а вже як побратими», — каже військовий.
Нині Юрій продовжує службу у Збройних Силах України. Професія, якій він присвятив понад десятиліття до війська, залишилася частиною його життя і після зміни шкільного класу на військову службу.
Читайте також
Ще в розділі «Безпека»
- У Полтаві замовили проєкт відновлення будинку після удару «Шахеда»
- «Вижити можна всюди»: історія одеситки, яка повернулася з США після чотирьох років еміграції
- Внаслідок атаки РФ на Полтавщину загинув 60-річний чоловік
- У Полтаві ракетний удар зруйнував термінал Нової пошти
- У Чорному морі вперше зіткнулися морські дрони: український Sargan знищив російський катер






