Від продавця до командира дронового екіпажу: історія сержанта з Дніпровщини

До війська Максим працював у мережі магазинів «Дніпро-М» на Дніпровщині — тоді йому був 21 рік. Після початку повномасштабного вторгнення він вирішив служити добровільно. У військкоматі спершу не поспішали його брати й порадили не заважати. Але за кілька місяців йому зателефонували та запропонували спочатку здобути військову спеціальність.

Замість запланованих двох місяців Максим провів у Військовому коледжі сержантського складу Національної академії сухопутних військ у Львові два роки, навчаючись на піхотинця. У 2024 році випустився в званні молодшого сержанта та підписав контракт.

Рік він прослужив головним сержантом роти в одній із київських бригад, після чого перевівся до 128-ї окремої важкої механізованої бригади «Дике Поле». Нині він — головний сержант роти РУБпАК на Запорізькому напрямку.

Саме тут Максим уперше долучився до роботи з дронами: приїхав до екіпажу допомогти, спостерігав за роботою пілотів, а згодом попросив дати йому пульт і дрон — адже вже мав підготовку на «Мавіка» у бригадній школі.

Максим переконаний: власний приклад командира надихає бійців долати страх і невпевненість.

«Якщо плануєте долучитися до війська, краще ще до служби отримати такі навички. Зараз є цивільні курси, де можна навчитися керувати дроном», — радить він.

Поза службою на нього чекають дружина, маленький син і мама. За контрактом Максиму служити ще три роки — і він планує продовжувати військову кар’єру.