Ярослава та Степан Бандери: історія шлюбу, який пережив арешти й еміграцію

Ярослава Опарівська народилася 1917 року. Вона вчилася на агрономічному факультеті Львівської політехніки — там само, де раніше здобував освіту Степан Бандера. Дослідниця Олеся Ісаюк у біографічній праці про Бандеру зазначає: точних даних про те, де й коли вони познайомилися вперше, немає.

У березні 1939 року польська влада заарештувала Ярославу Опарівську разом із великою групою студентів. Після розпаду Польщі вона опинилася в Кракові. Імовірно, саме там вона ближче познайомилася зі Степаном Бандерою, який теж перебував у місті. Невдовзі вони одружилися — у 1940 році. У подружжя народилося троє дітей.

Спокійним це сімейне життя не було. У 1941 році Степана Бандеру заарештували нацисти, і від 1941 до 1944 року він перебував у концтаборі Заксенхаузен. Ярослава весь цей час залишалася з дітьми.

Після війни родина жила в еміграції, постійно змінюючи місце проживання — через загрозу переслідувань із боку радянських спецслужб. Лише 1954 року Бандери оселилися в Мюнхені. Щоб не розкривати особу родини, вони жили під прізвищем Попель. Шлюб тривав майже два десятиліття — до загибелі Степана Бандери.

15 жовтня 1959 року саме Ярослава першою повідомила представникам Проводу ОУН, що з її чоловіком сталася біда. Бандеру знайшли на сходах будинку в Мюнхені з тяжкими пораненнями. Дружина поїхала з ним до лікарні. Медична експертиза встановила, що смерть настала внаслідок отруєння ціанистим калієм. Згодом західнонімецькій владі здався Богдан Сташинський, який зізнався у виконанні замаху.

Ярослава пережила чоловіка на 18 років і померла 1977 року. Їхня історія — не стільки романтична легенда, скільки розповідь про сім'ю, яка намагалася бути разом попри обставини, що раз по раз їх розлучали.