Понад 400 бойових вильотів: історія льотчика Пахи з 114 бригади тактичної авіації

Льотчик із позивним Паха повернувся в кабіну МіГ-29 через дванадцять років після завершення служби. Сьогодні за його плечима понад 400 бойових вильотів.
Після дванадцяти років цивільного життя він знову сів за штурвал винищувача. У 2010 році Паха завершив службу у військовій авіації — тоді здавалося, що небо для нього залишилося в минулому. Та 24 лютого 2022 року все змінилося.
Історія майбутнього льотчика почалася ще в тринадцять років, коли він мріяв про мотоцикл. Батько тоді сказав: «Хочеш швидкість — підеш в аероклуб». Саме з аероклубу почався шлях: навчання і двадцять років служби у військовій авіації.
У перші дні повномасштабної війни Паха зустрів друга-льотчика Станіслава. Разом вони пережили перші повітряні бої та виводили літаки з-під удару. Тоді й прийшло рішення повертатися в стрій.
Відновлення навичок давалося непросто. «Перші польоти давалися важко. Іноді здавалося, що все забув. Але поступово відновив навички», — розповідає військовий.
Сьогодні для Пахи МіГ-29 — не просто винищувач. «Це універсальна бойова машина, яка може вражати цілі і в небі, і на землі. Наші фахівці адаптували МіГ-29 для застосування широкого спектру західного озброєння. Колись це важко було б навіть уявити. А сьогодні ми уражаємо цілі на землі високоточними бомбами», — наголошує льотчик.
За час повномасштабної війни він виконав сотні бойових вильотів. Під час одного з них Паха точно уразив ворожий пункт управління безпілотниками на Тендрівській косі. Через це значна кількість російських БпЛА в Одеській, Миколаївській та Запорізькій областях втратила керованість і зв'язок з операторами.
Були й небезпечні моменти. Одного разу під час повернення із завдання позаду літака вибухнула ракета — Паха побачив вибух у дзеркалі.
Страх, зізнається льотчик, нікуди не зникає: «Він є. Але коли сідаєш у кабіну, вже думаєш тільки про роботу. Треба виконати завдання і повернутися». Після кожного польоту він телефонує додому.
На запитання, чому продовжує літати, відповідає коротко: «Поки не закінчу цю війну, нікуди не піду. Не до кінця війни — до перемоги».
Читайте також
Ще в розділі «Безпека»
- Вінницький рятувальник про 16-метрову криницю та порятунок на руїнах
- Доба війни на Полтавщині: 253 бої та збиті дрони
- Історія харківських двійнят, які вчаться у метро, увійшла до Музею «Голоси Мирних»
- У ЗСУ на Полтавщині викрили агента ГРУ, який наводив удари по АЗС
- «Студент», який витягнув пораненого побратима: історія прикордонника Олександра Книгиницького





